Panáček v říši mluveného slova stránky přátel rozhlasových her a mluveného slova vůbec

Rozhovor moderuje Olena Huseinova. Překlad Tetiana Okopna.

Natočeno 2023. Premiéra 20. 6. 2023 (Ukr.Radio, 21:20 h.; 48 min.) v cyklu Radio Kultura.

Lit.: Tučková, Kateřina: Všechno fungovalo výborně… In Facebook, 27. 6. 2023 (status). – Cit.: Všechno fungovalo výborně, v Český rozhlas Plus byla nažhavená technika, v kyjevském studiu seděla za mikrofonem perfektně připravená Olena Huseinova, básnířka, novinářka a moderátorka Radia Kultura, vedle mě Tetiana Okopna s naprosto omračující schopností tlumočit dlouhé a nelehké promluvy, jen já jsem si připadala naprosto nepatřičně: mluvit s Olenou z bezpečí pražského studia o náletu na porodnici v Mariupolu bylo jako stříknout koktejl vzteku, zděšení a bezmoci ještě koňskou dávkou studu, že si člověk pro takovou událost z českého závětří vůbec troufá najít slova. Ale protože o slova šlo v pořadu o tom, jak spisovatelé z Evropy vnímají invazi Rusů na Ukrajinu především, tak nějaký smysl to snad přece jen mělo. Tak ještě jednou, přátelé – Sláva Ukrajině!

Lit.: Гусейнова, Олена: Катержина Тучкова: „Я вирішила використати свій талант письменниці, щоб допомогти Україні“. In web Ukr.Radio, 20. 6. 2023 (článek + nahrávka k poslechu). – Cit.: Чеська письменниця, авторка новели про маріупольський пологовий будинок Катержина Тучкова розповіла Радіо Культура про свою підтримку України. „Мені ніяк не йшла з голови фотографія, на якій вагітну жінку з розбомбленого маріупольського пологового будинку виносять рятувальники. Я думала про цю жінку, не могла про неї забути, Ñ– зрештою вирішила написати про неї історію“, – зазначила Катержина Тучкова. Також вона розповіла, як Чехії не вдається позбутися радянських наративів. „І зараз серед нас залишається багато проросійськи налаштованих людей“, – констатувала чеська письменниця.

Ви – кураторка мистецьких проєктів, авторка малої прози. Українські читачі знають вас за романом 2012 року „Житковські богині“. Цей роман став бестселером у Чехії, Ñ– вже кілька років перекладений українською мовою. А віднедавна українські слухачі знають вас, як авторку новели про маріупольський пологовий будинок – короткого оповідання, написаного для Чеського Радіо. Цей текст був адаптований Ñ– для Українського Радіо. Коли ми адаптували цю новелу для радіоефіру, кілька акторок відмовилися його читати. Настільки це було болісно Ñ– страшно заходити в цю тему. Чому ви ризикнули обрати для себе цю тему?

Сама від себе я би ніколи не наважилася написати цей текст. Бо я не настільки добре знаюся на подіях в Україні. Мені важко було писати цей текст, але я погодилася на участь у проекті на прохання Чеського Радіо. Він полягав у зборі реакцій чеських письменників на вторгнення Росії в Україну. Цей проєкт називався „Уламки“, Ñ– я ухвалила рішення, використовуючи свій письменницький талант, дати голос комусь, хто вже сам не може говорити. Я вирішила використати свій талант письменниці, щоб допомогти Україні. Насправді, я сама довго сумнівалася, Ñ– навіть якийсь час не відповідала на прохання Чеського Радіо. Але мені ніяк не йшла з голови фотографія, на якій вагітну жінку з розбомбленого маріупольського пологового будинку виносять рятувальники. А оскільки у мене на той час була місячна дитина, я добре пам’ятала стан безсилля, коли вагітні не можуть ані рухатися нормально, ані оборонятися. Я думала про цю жінку, не могла про неї забути, Ñ– зрештою вирішила написати про неї історію.